Людвіг ван Бетховен (1770 - 1827)

Людвіг ван Бетховен (1770 - 1827)

«Музика повинна викрисати вогонь з людських сердець» - ці слова належать відомому німецькому композитору, одному з найбільш шанованих світових музикантів Людвігу ван Бетховену. Тому, хто хоча б раз чув його геніальні твори, майже неможливо повірити у те, що більшість з них Бетховен написав в умовах повної втрати слуху.

Рано виявивши свої музичні здібності, юний композитор був позбавлений звичайних радощів дитинства. Вже з 8 років Бетховен почав виступати в концертах. Та попри неабиякий музикальний талант, Людвіг мав і інші захоплення, зокрема, активно цікавився історією, літературою та філософією. Орієнтиром для юнака завжди виступали такі постаті, як Глен Міллер, Вільям Шекспір та Йоган Вольфганг фон Гете, саме з їхньої творчості композитор черпав наснагу та нові ідеї для власних творів. Різноманітність робіт, які виконував Бетховен, сприяла широким знайомствам композитора у колах боннської інтелігенції. А зустріч з Моцартом, який вже здобув неабияку славу на той час, була доленосною. Почувши, як грає Бетховен, Моцарт захоплено вигукнув: «Зверніть увагу на цього юнака! У майбутньому увесь світ заговорить про нього!». І він не помилився. Переїхавши до Відня, культурної столиці Європи на той час, Бетховен підкорив місто своєю багатою фантазією, стрімкою музикою та незвичною манерою виконання музичних творів.

Однак благополуччя талановитого композитора незабаром порушується  важкою недугою. З 26 років Бетховен почав втрачати слух . Курс лікування, який був змушений пройти Бетховен, не допомагав, хвороба загострювалась. Композитора охоплює  відчай, Людвіг усе частіше задумується про смерть, а біль від того, що він не здатний чути власну музику, переростає у бажання вчинити самогубство. Проте любов до життя, думки про те, що він може принести іншим радість, перемагають особистий біль та відчай. Композитор вражає публіку новим геніальним твором із символічною назвою «Героїчна симфонія». Одна за одною виходять його нові музичні твори, з'являється найграндіозніша з фортепіанних сонат композитора «Апасіоната»,  а особисту драму – нерозділене кохання до своєї учениці композитор втілює у знаменитій п’єсі - багатель «До Елізи».  Палким прихильником таланту Бетховена стає не менш відомий німецький композитор Франц Шуберт, який захоплювався сміливістю та незалежністю поглядів композитора.

За три роки до смерті Бетховена друзі організували  концерт з його творів, у якому були виконані 9 симфонія і уривки з «Урочистої меси» - твору, який Бетховен написав під час свого тимчасового одужання. Успіх був величезний, проте Бетховен не чув аплодисментів та захоплених вигуків публіки.

Непохитний у відстоюванні своїх переконань, як музичних, так і політичних, ні перед ким не згибаючи спини, з високо піднятою головою, пройшов свій життєвий шлях Людвіг ван Бетховен. Німецький композитор, який зміг побороти численні сумніви, біль і відчай, є втіленням перемоги життя над смертю. 

 

Автор : Олександра Чубенко, студентка Києво-Могилянської Академії